Класифікація сходів.

2 частина.

   Малюнок 21

   Сходи гвинтові.

 

 

Варіанти конструкції.
Продовження.

Сходи гвинтові — це тип конструкції, де є гвинтова лінія (центральна стійка). Сходинки в таких сходах однакові та забіжні, розташовані радиально та мають форму клина. На поверсі проектуються з кутом оберту 270° - 360°. З кутом 360° проектування ускладнене, адже початок руху , якщо дивитися по проекції вертикально, є його кінцем, тому застосувати таку конструкцію можливо не всюди.  Найчастіше закручуються проти годинникової стрілки -  як правило, люди починають підйом з правої ноги, тому обраний такий напрямок (мал.21).
   
Сходи спіральні — різновид гвинтових сходів, їх відмінність - вони не мають опорної стійки, дуга в них плавна.  Внутрішній радіус таких сходів > 300 мм. Найчастіше як несучу конструкцію застосовують спіральні тетеви (стрінгери), також можна використовувати і косоури і модулі. Дуже часто іх застосовують як парадні, адже в них елегантний вигляд. Одна з найважчих у проектуванні конструкцій (мал.22).


Сходи модульні — конструкція складається з модулів, які складаються як в дитячому конструкторі, створюють несучий елемент. З'єднуються такі модулі за допомогою спеціального кріплення (хребтового косоура) чи вставляються один в одний. Система кріпиться до стіни чи спирається на опорний стовп. Особливість таких сходів - вони приймають різноманітні геометричні форми.

Способи кріплення сходинок


Кріплення на косоури.

•  За допомогою шпильок — таке кріплення використовується на парних косоурах, сходинки закріплюються безпосередньо на косоур. В сходинках просвердлюються отвори і за допомогою шпильки сходові елементи фіксуються  на каркасі. Далі накручуються гайки для надійного монтажу.

  За допомогою додаткового майданчика — таке кріплення використовується на монокосурі (в наявності один центральний несучий елемент). В такому варіанті до каркаса приварюється додаткова металева пластина і сходинка кріпиться вже на неї за допомогою болтів.

  За допомогою "солдатиків" — метод полягає в наступному, сходові елементи фіксуються на  виступах (на "солдатиках") , які  приварюються до прямого несучого елемента. На "солдатики" монтуються або сходинки безпосередньо, або металеві пластини, а вже  на них сходинки.  Особливість цього методу — не потрібно каркас підганяти під розміри і форму елементів. "Солдатики" бувають з листового металу, труби, кутника чи зварного профілю ( мал.23, 24).

Кріплення до тетеви.

•  За допомогою шпильок, приварених до тетеви — шпильки приварюються до тетеви і сходинки нанизуються на них.

 

•  За допомогою брусків або кутників — для цього прикручують або приварюють металеві кутники або бруски з отворами під  шурупи. Цей метод застосовують вкрай рідко, оскільки така робота виглядає неакуратно. Тому такий варіант кріплення використовують в приміщеннях технічного плану.

За допомогою пазів — в такому методі в тетеві і в сходинці вирізають зустрічні пази і вони входять один в другий. На жаль, цей метод не використовується часто, тому що не витримує великих навантажень, якщо сходинка з дерева. Деревина відшаровується і з часом сходовий елемент ламається.

За допомогою широкого паза -  найбільш широко використовується, простий у виготовленні не втрачається міцність сходинок (мал.25).

Важливо!

 

Підсходинки в сходах на тетивах надають додаткову міцність елементам і рекомендовані до використання в конструкціях, де будуть значні навантаження.

   Малюнок 22

   Сходи спіральні.

 

 

   Малюнок 23

   Сходи модульні.

 

 

   Малюнок 23

   "Солдатик" з труби та

   рами. Один 

   з варіантів кріплення

   сходинки до каркасу.

 

 

   Малюнок 24

   "Солдатик" зі швелера

   та сталевого листа.

   Один з варіантів

   кіплення сходинки до

   каркасу.

   Малюнок 25

   Кріплення сходинки в

   тетеві за допомогою

   широкого пазу.

   1

 

 

   2

 

 

 

   3

 

 

 

   4

 

 

 

   Малюнок 26

   Варіанти кріплення сходинок у гвинтових сходах.

   1.Сходинки спираються на стіни і на опорну вісь.

   2.Сходинки кріпляться на металевих пластинах приварених до центрального стовпа.

   3.Сходинки розміщені між центральним стовпом і несучою тетивою.

   4.Сходинки кріпляться на центральному стовпі за допомогою консолей.

Кріплення до гвинтових сходів.

Сходинки в таких конструкціях монтуються радіально з невеликим зміщенням і обертом по спіралі, їхня лінія кріплення нагадує гвинт. Тому такі сходи отримали відповідну назву.
Всі гвинтові сходові вироби по кріпленню сходинок до каркасу можна поділити на наступні чотири групи:

Сходинки клиновидної форми спираються вузьким кінцем на центральну вісь, а другим, широким, на стіни, які розташовані впритул до сходів (мал.26, 1). Такі сходові елементи частіше всього кріплять на больца, але іноді використовують каркаси на тетевах або косоурах. Подібну конструкцію розташовують або в вузькому приміщенні, або в кутку кімнати.

Сходинки розташовані на металевих майданчиках, які зварені з несучим центральним стовпом. Дерев'яні сходові елементи просто лягають на металеву пластину і закріплюються за допомогою болтів знизу , щоби не псувати зовнішній вигляд конструкції. Такі сходи дуже надійні і їх найпростіше спроектувати із всіх варіантів гвинтових конструкцій. Тому цей спосіб проектування  найбільш розповсюджений у використанні , завдяки простоті і міцності. (мал.26, 2).

Сходинки розміщені і зафіксовані на центральній стійці і на вигнутій тетеві. (мал.26, 3). Один з різновидів такого способу кріплення можуть бути сходинки зафіксовані на вигнутих тетивах. Такий варіант — спіральні сходи, вони не мають опорного стовпа і тетиви несучої конструкції мають вигнуту спіральну форму (мал.27).
 
Сходинки фіксуються консольно на опорному стовпі. Несучим елементом таких сходів стає тільки центральна стійка. Така конструкція, як правило, стоїть окремо, віддалено від стін (мал.26, 4).

   Малюнок 27

   Спіральнісходи з двома вигнутими тетевами.



    Ряд досліджень довів, що найбільш комфортним для людей різного віку кутом для підйому сходами є 30 °.  При такому куті витрачається найменша кількість енергії і рух  вгору не потребує значних зусиль, але досить небезпечним є рух вниз.  Найоптимальнішим є кут нахилу сходів
40-45 ° як для підйому так і для спуску, але цей варіант займає значну площу приміщення, тому найчастіше побутові сходи проектують під кутом  30 ° - 40 °.
    Ми розглянули основну класифікацію сходів і тепер, знаючи сходові елементи і критерії сходових конструкцій,  можемо перейти до основних норм проектування зручних та надійних виробів.

 Кут підйому сходів.

 По куту підйому класифікують сходові конструкції так:

Пологі — мають кут < 30 ° . Застосовують при проектуванні пандусів.

Сходи головні   — в такому варіанті конструкції кут від 30 °- 45 ° . Використовують в житлових приміщення, для з'єднання поверхів, в побутових цілях.

Сходи компактні —  кут нахилу   45 °- 60 ° . Для приставних драбин або підходить для гвинтових сходів.

Сходи круті —  кут 60 °- 90 ° . Їх встановлюють на парапетах будівлі або кріплять до стіни. Потрібні для господарських потреб або застосовують в якості евакуаційних драбин.

 

Відмінна якість за помірні ціни!